Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 09-06/2572 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Азот" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 у справігосподарського суду Черкаської областіза позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства "Азот"за участюпрокуратури м.Києвапростягнення 181 087 758,56 грнв судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Мандриченя Р.С. - дов. №55/10 від 29.09.2014;від відповідача:Демидас Д.А. - дов. №500-08/140 від 30.12.2013; Шинамовський А.В. - дов. №500-08/93 від 30.12.2013;від Генеральної прокуратура України:Бондарчук В.М., прокурор відділу - посв. №023013 від 22.11.2013;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 17.10.2014 господарського суду Черкаської області (суддя: Спаських Н.М.) відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "АЗОТ" про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014.

Постановою від 18.11.2014 Київського апеляційного господарського суду (судді: Синиця О.Ф. - головуючий, Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.) ухвалу від 17.10.2014 господарського суду Черкаської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що наведені відповідачем обставини для надання відстрочки, не є винятковими обставинами в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, а також вони не свідчать про неможливість виконання рішення суду або ускладнення його виконання.

Не погоджуючись з судовими рішеннями публічне акціонерне товариство "Азот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України. Також скаржник вказує, що господарськими судами не досліджено той факт, що ПАТ "Азот" проходить процедуру модернізації, а скрутне матеріальне становище підприємств-виробників мінеральних добрив склалося з об'єктивних причин.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить в задоволені касаційної скарги відмовити та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду України від 18.11.2014, оскільки вважає, що задоволення заяви про відстрочку виконання рішення, можливе лише у виняткових випадках.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постановою від 15.07.2014 Київського апеляційного господарського суду, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014, стягнуто з ВАТ "Азот" 165 337 761 грн. 14 коп. основного боргу, 4 557 706 грн. 46 коп. - пені, 8 277 997 грн. 34 коп. - інфляційних нарахувань, 2 914 293 грн. 62 коп. - три проценти річних та судові витрати.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 видані накази від 25.07.2014.

06.10.2014 ПАТ "Азот" звернулося до господарського суду Черкаської області з заявою про відстрочення виконання судового рішення, якою просить суд відстрочити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 у даній справі на 10 років.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення ПАТ "Азот" вказує, що воно є бюджетоутворюючим та містоутворюючим підприємством, сплачує податки до місцевого та загальнодержавного бюджетів. Відповідач також вказує, що він в даний час є збитковим підприємством та не має можливості одномоментно виконати судове рішення, оскільки це загрожує зупинкою підприємства та його банкрутством. ПАТ "Азот" вважає, що протягом 10 років ситуація в економіці стабілізується, що дасть можливість йому накопичити кошти для повного погашення боргу перед позивачем.

Відповідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які б підтверджували неможливість виконання рішення чи ускладнювали його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Господарські суди дійшли висновку, що наведені відповідачем обставини не засвідчують неможливості або ускладнення виконання рішення суду в даній справі і не є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України. Ці обставини лише вказують на те, що виконання судового рішення зі справи негативно впливає на фінансовий стан публічного акціонерного товариства "Азот", тому відсутні підстави для відстрочення виконання рішення суду.

Господарськими судами при розгляді заяви також обґрунтовано враховано не лише фінансове становище відповідача, ступінь його вини у виникненні спору, але й стан господарської діяльності позивача щодо його зобов'язань перед третіми особами та важкий фінансовий стан.

Відповідно ст.ст. 1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 18.11.2014 Київського апеляційного господарського суду зі справи №09-06/2572 залишити без змін.

Головуючий В.С.Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга